Хайме Сушлики\Jaime Suchlicki, викладач історії й міжнародних відносин в Університеті Майами, директор Інституту по вивченню Куби й кубино-американских відносин при тім же університеті, автор дослідження "Куба: від Колумба до Кастро".

Питання: Супротивники політики США у відношенні Куби затверджують, що скасування ембарго на торгівлю з Кубою й заборони на поїздки американських громадян у цю країну буде сприяти поліпшенню економічного становища простих кубинців, розхитуванню комуністичного режиму й прискоренню переходу до демократії. Що Ви про це думаєте?

Сушлики: У мене немає ніяких підстав уважати, що американським туристам і бізнесменам удасться зробити те, чого не вдалося домогтися їх канадським, латиноамериканським і європейським попередникам. Адже за останні десятиліття острів відвідали сотні тисяч іноземних туристів. Режим Кастро всіляко сприяв припливу закордонних інвестицій і розширенню торгівлі, і, незважаючи на це, життя острівного населення все також далеко від процвітання,  а репресії у відношенні інакомислячих стають усе більше жорстокими

Історичний досвід аж ніяк не підтверджує правоту міркувань про те, що розвиток міжнародного туризму й торгівлі спричиняє внутрішні економічні й політичні зміни. Жодне дослідження розвитку подій у Східній Європі й колишньому Радянському Союзі не виявило якої-небудь залежності між падінням комуністичних режимів і розширенням туристичних обмінів, торгівлі або припливом іноземних інвестицій. У нас немає ніяких даних про те, що розвиток контактів з тоталітарною державою нібито сприяє його якнайшвидшій катастрофі. Цієї точки зору дотримуються лише ідеологи-схоласти, так деякі конгресмени, що керуються економічними інтересами окремих груп виборців у своїх штатах. Їхні заклики до скасування ембарго мають мало загального з турботою про демократії на Кубі або про добробут кубинців

Питання: А яку реакцію ви чекаєте від самого Фиделя у випадку, якщо влади США знімуть обмеження на поїздки своїх громадян на Кубу?

Сушлики: Надії на те, що Фидель Кастро й нинішнє кубинське керівництво будуть сидіти сложа руки, спостерігаючи за тим, як американські туристи й бізнесмени підривають "революційні завоювання" і впливають на розвиток внутрішньополітичних процесів, щонайменше, наївні. Кастро досить ревниво ставиться до найменших спроб зазіхнути на своє всевладдя. Це, у черговий раз, підтвердила недавня розправа із групами дисидентів і страта трьох чорношкірих кубинців за спробу викрадення катера, на якому вони мали намір бігти ВСША.

Питання: Кастро затверджує, що економічна блокада його країни Америкою - головна причина тяжкого становища на острові. Цю тезу підтримують і багато лібералів у самих США.

Сушлики: Американські друзі Кастро просто не інформовані про щире положення на острові. Банкрутство політичної й економічної моделі - от  єдина причина того тяжкого становища, у якому виявилася переважна більшість кубинців. Точно так само, як і в країнах Східної Європи, неефективна комуністична система на Кубі придушує всяку ініціативу, веде до падіння продуктивності праці, принижує достоїнство людини

Питання: Супротивники ембарго говорять, що воно було прийнято сорок років тому, а з тих пор у світі багато чого помінялося...

Сушлики: Нагадаю, що ембарго було оголошено президентом Кеннеді в 1961 році. Ця міра стала відповіддю на конфіскацію режимом Кастро американської власності без якої-небудь компенсації. Звичайно, оголошення ембарго стало вираженням невдоволення політикою Кастро й установленням комуністичного режиму на Кубі. Але при цьому його никоим образом не слід розглядати як спробу скинути цей режим або "покарати" кубинців: ембарго споконвічно не поширювалося на продукти харчування й ліки.

Жорсткість політики США у відношенні Куби відбулося набагато пізніше, уже при адміністрації Клінтона, коли Конгрес схвалив в 1996 року, так звану, виправлення Хелмса-Бартона. Слідом за цим кубинські ВВС збили в міжнародному повітряному просторі два неозброєних літаки, що вилетіли із Флориди. Але наприкінці  90-х років той же президент  Клінтон порахував можливим скасувати ряд обмежень на поїздки на Кубу вчених, священнослужителів, діячів мистецтва й американців кубинського походження

Питання: До яким, на ваш погляд, наслідкам приведе негайне скасування ембарго?

Сушлики: Це скасування гарантує непорушність нині пануючих тоталітарних структур, усталить домінуюче положення госсектора в економіці країни, тому що приплив коштів стануть подпитывать підприємства, що належать державі, підсилить і без того чільну роль військових в економіці країни, включаючи й таку її галузь, як туризм. Уже зараз військовим належить безліч підприємств у сфері туризму, у тому числі авіакомпанія Gaviota, що спеціалізується на обслуговуванні туристів. Нарешті, одним з наслідків цього кроку буде гальмування процесу демократизації замість його прискорення

Економічні наслідки настільки жаданого припливу доларів торкнуться, у першу чергу, не знедолених кубинців, і державні й іноземні підприємства. Оскільки власна туристична інфраструктура розвинена на Кубі вкрай слабко, те можна передбачати, що іспанські хазяї індустрії відпочинку почнуть вивозити з острова ті долари, які туристи будуть залишати в приналежним їм готелях і клубах

Питання: Тобто зняття обмежень на поїздки на Кубу американських громадян може лише стимулювати втечу з Куби тих, хто незадоволений режимом?