Екологічно чистий туризм. Відпочинок від цивілізації

Для того щоб захищати навколишнє середовище від руйнувань цивілізації й зберігати первозданні ділянки планети, зовсім не обов'язково бути членом партії «зелених» і виходити на акції протесту з агресивними транспарантами. Досить бути миролюбним экотуристом. Суть екологічного туризму (а коротко говорячи, экотуризма) складається у відомості до мінімуму втручання людини в навколишнє середовище. Викиди вихлопних газів, будівництво величезних готельних комплексів, розважальних центрів, аквапарков та інші туристські радості приводять до необоротних процесів в экосистеме, проти чого й повстають добропорядні мандрівники. Каное й пирога замість автобусів, курені й бунгало замість комфортабельних готельних номерів, прогулянки по джунглям і збирання цукрового очерету замість полювання й дайвинга - у стандартному экотуре экстрима предосить. Звичайно, уже сама присутність людини в природі неэкологично, але зробити так, щоб його відпочинок хоча б не приводив до екологічної катастрофи, не так складно. Відпочиваючи вдалині від хмарочосів, заводських труб і автомобільних пробок, экотуристы можуть заодно відчути себе юними натуралістами й згадати шкільні уроки природознавства. Спостереження за життям окремих біологічних видів, піші прогулянки в тропічних лісах із заходом у печери й підйомом на гірські вершини – програма-мінімум екологічного тура. Більше активні мандрівники в перервах між фотозйомкою екзотичних метеликів устигають зайнятися скелелазінням і спелеотуризмом, а те й пособирать яйця рідких черепах у складі дійсної експедиції де-небудь у Коста-Рике. В экотуризме досить багато умовностей. Прагнучі «первооткрывательства» туристи впевнені, що їх закинуть у місця, де ніколи не ступала нога людини. Але більшість із них (а їх залишилося не так багато) не доступні людині без особливої фізичної підготовки, тому доводиться задовольнятися місцевістю, що хоч мало-мальськи відрізняється від звичних міських пейзажів. Тому немає нічого дивного в тім, що в переліку экологичных місць можуть виявитися підмосковні лісництва. Агентства, що займаються экотуризмом, відправляють своїх клієнтів по вже виходжених стежках, найчастіше в так звані «країни третього миру», де цивілізація ще не до кінця загубила екзотичні ландшафти. Серед лідерів – Кенія, Танзанія, Еквадор, Коста-Рика й Непал, до них прибудувалися й благополучні ПАР, Австралія й Нова Зеландія. Обходяться такі поїздки, м'яко говорячи, недешево: один тільки авіапереліт у Латинську Америку коштує не менше тисячі доларів. Середня вартість 10-денного экотура в екзотичні країни коливається від 2 до 4 тисяч у.е., і це не вважаючи необхідного на дикій природі спорядження у вигляді зручного взуття, похідного рюкзака, комариної сітки та ін. Набагато демократичнее ціни на экотуры в заповідні місця Росії й ближнього зарубіжжя. Путівки в Гірський Алтай, Саяны, Карелію, на Байкал і Камчатку обійдуться в середньому в 800-1000 доларів. Ще дешевше – поїздки в заповідники середньої смуги країни, для яких зовсім не потрібна допомога турфирм, гідів і провідників. Стаття про туризм отримана: Travel.km.ru

 

« Пред.		След. »