Хазарський каганат. Державний лад

Проблема державного ладу Хазарин досить цікава, але, незважаючи на рясні показання джерел, не у всьому ясна. Це насамперед стосується так званого двовладдя в хазар. У літературі затвердилася схема, відповідно до якої в тюркських народів принаймні в I тис. н.е. панувала династія роду Ашина. До неї зводиться й династія хазарських хаканов, причому для доказу цього залучаються самі різні матеріали, нерідко до цього питання відносини не мають, наприклад відомості "Худуд ал-алам", згідно яким цар (падшах) хазар, якого кличуть тархан-хакан, походить із нащадків анса, де анса - перекручена форма титулу шах. Сутність хазарського двовладдя бачать у специфіці тюркських народів, а саме це двовладдя виглядає як щось непорушне, традиційне. Тому М. И. Артамонов навіть для останнього періоду існування Хазарии, визнаючи, що дійсним правителем тоді був бак (бек), трохи перебільшував роль хакана. Точку зору Артамонова в цілому розділяє С. А. Плетньова, хоча вона вважає, що саме цар у Х у. був "дійсним феодальним сюзереном". Про царя-заступника пише Б. Н. Заходер, що також бачить джерела двовладдя в хазар у древнетюркской організації. Б. Н. Заходер, докладно розглянувши свідчення джерел про хакане й бак, проте дає трохи суперечливу характеристику державного ладу Хазарии. З одного боку, їм створюється схема якоїсь споконвічної державної ієрархії в хазар, з іншого боку - він визнає, що бек (бак) узурпував верховну владу, і в остаточному підсумку відзначає, що двовладдя в хазар у Х у. було знищено. Термін "заступник хакана" (бек) використав ще Д. Данлоп, що, однак, правильно розумів иша як шад. Данлоп також убачав у хазар двовладдя, але містив, що воно втрачало зміст після прийняття іудаїзму. П. Голден характеризує державний лад Хазарии як варіант функціональної титулатуры, властивим тюркам. Дуже докладно проблему верховної влади в хазар розглядає Д. Людвіг, у якого також фігурує поняття двовладдя, але не в настільки абстрактній і незмінній формі, як у його попередників. Ряд конкретних спостережень цього вченого досить корисні, інші помилкові (наприклад, найменування Йосипа хаканом). Людвіг в основному правильно простежує еволюцію бека, що позбавив хакана реальної влади, хоча й тут по ряду аспектів можна сперечатися. Н. Голб порівнює бека, інший титул якого він уважає іранським ("ихшед"), з мажордомом, але приймає теорію про правлячий будинок степової Євразії (Ашины). Голб уважає, що бак узурпував владу в підсумку "невдалої революції" кабаров, описаної Костянтином Багрянородным. Я постараюся хронологічно послідовно, поетапно простежити показання джерел про верховну владу в Хазарии. Мені здається, тільки так можна зрозуміти її еволюцію й причини виникнення двовладдя. У ранній період історії хазар їхній верховний правитель, як і до того володар Тюркського каганату, іменувався хакан. У сучасній літературі прийнято вважати, що титул "хакан" потрапив у тюркське середовище від народностей жужаней, етнічна приналежність яких дотепер остаточно не з'ясована. Потім його носили верховні правителі Тюркського каганату, авар і, нарешті, хазар, у яких він для Східної Європи найбільш відомий. Джерела дають різні форми цього титулу, переважають, однак, хакан, хаган, каган. Очевидно, варто враховувати специфіку мов, що запозичили чужий термін, а також, імовірно, неоднакове його звучання в різних тюркських прислівниках. Зараз важливо розібратися в тій ролі, що хакан грав у Хазарській державі в різні періоди його існування. Що ж стосується загального значення титулу "хакан", те у властиво тюрок VI-Х вв. він означав верховного правителя, якому підкорялися інші володарі. Тому хаканами, наприклад, називали китайських імператорів, і сам цей титул ототожнюється з тим, що ми розуміємо під імператором феодальної епохи (але не Римської імперії ). Сказане доцільно підкріпити авторитетом найбільших східних учених Х-XIII вв., знайомих з різними значеннями цього слова. Ал-Бируни тлумачить титул "хакан" як малик (цар) тюрок, хазар і тогозгузов. Більше детальну класифікацію дає ал-хваризми, що зіставляє титули "хакан" і "хан". Це тим більше цікаво, що прийнято вважати "хан" похідним від "хакан". Тим часом ал-хваризми пояснює титул "хан" як "ар-ра’ис" ("глава, вождь"), а "хакан"-"ра’ис ар-руаса" ("вождь вождів, головний вождь"). Додатково він переводить "хакан" як "малик турк червон-азам" ("великий цар тюрок") або "хан-хан" ("хан ханів"), Отже, у часи ал-хваризми й раніше обидва титули не збігалися й хакан був вище хана, співвідносячись із останнім як великий князь на Русі зі звичайним князем або король у Західній Європі з герцогами, графами й т. буд. Загалом, виходить, що хакан - титул верховного правителя, під початком якого перебували інші володарі, нижче його за рангом. Це підтверджується, мабуть, і єдиним (крім хазар і русов) для Східної Європи вживанням в IX в. цього титулу в ал-белазури: один раз він іменує хаканом одного Із правителів Дагестану - "сахиб ас-сарир". У цьому випадку останній фігурує в якості хакана гір (мається на увазі його вищий суверенітет у горном Кавказі). Перейду тепер до хакану. Арабські автори IX-Х вв. залишили деякі відомості про державний лад ранньої Хазарии (ал-белазури, ал-куфи, ат-табари, Ибн Русті, Ибн Хордадбех і ін.). Особливий інтерес представляють даних географів "класичної школи" (ал-истахри, Ибн Хаукаля) і в ще більшій мері ал-мас’вудь. Останній намагається дати найбільш свіжу й докладну інформацію про хазарів і їхню державу, його розповідь дозволяє в основних рисах визначити хронологію описуваних подій, чого не можна сказати про аналогічні звістки більшості інших арабських авторів.

 

« Пред.		След. »