Мабуть, ніде змії не почувають себе так привільно, як в Індії. Зате тут ви не застраховані від зустрічі з ними не тільки в похмурих джунглях або в ріки, але й на асфальті автомагістралі й навіть у затишному номері многозвездочного готелю

Особливо часто змії навідуються у вдома в період мусонних дощів, коли вода заливає їхньої нори. Виявивши змієві під своєю покрівлею, індієць ніколи не піднімає на неї ціпок, а спробує вмовити з миром покинути житло. Якщо ж гостя не побажає почути угодам, він швидше за все вдасться до допомоги бродячих заклинателів змій. І право ж, такі дії хазяїна будинку чи навряд викличуть подив у сусідів, тому що змії шануються в Індії як священні тварини

Культ змії нараховує в Південній Азії більше п'яти тисяч років. Його корінь ідуть у глибокі шари доарийской культури. Так, у сказаннях Кашміру є згадування про те, що рептилії панували над долиною, коли вона ще являла собою безкрайнє болото. Пізніше буддійська міфологія стала приписувати змії порятунок Будди. Один раз на березі ріки Наиранджаны під старою смоківницею демон Мара, щоб перешкодити Будді досягти просвітління, нагнав страшну буру. Але отут з'явилася величезна кобра. Вона сім разів оповилася навколо тіла Будди й захистила його від дощу й пронизуючого вітру

Відповідно до древніх космогонічних подань індусів, Всесвіт спочиває на головах змія Шеша, а на ложі з його кілець відпочиває Вишну. Наприкінці кожного космічного дня, рівним 2160 мільйонам земного років, вогнедишні пащі Шеша знищують мири, а творець Брахма відтворить їх заново. Іншого могутнього змія, Васуки, бог Шива постійно носить на собі як священний шнур. Його пояс і браслети сплетені з кобр із устрашающе роздутими каптурами

Шеша й Васуки — визнані царі нагов, напівбожественних істот зі зміїним тулубом і однієї або декількома людськими головами. По переказах, живуть вони в підземному царстві, столиця якого, Бхогавати, обнесена стіною з дорогоцінних каменів і слывет самим багатим містом у чотирнадцятьох мирах

Наги володіють магією й чаклунством, мають здатність пожвавлювати мертвих і змінювати свій вигляд. Їхні жінки відрізняються рідкою красою й найчастіше виходять заміж за земних правителів і мудреців. Від нагов беруть початок багато династій махарадж, і серед них — царі Паллавы, правителі Кашміру, Манипура й інших князівств. Воїни, що геройски впали на поле брані, теж виявляються на піклуванні нагинь.

Уважається, що цариця нагов Манаса захищає від зміїних укусів. У її честь у Бенгалії влаштовуються пишні свята. У минулому під час таких торжеств приносилися людські жертви

И от якось раз наг Калію не на жарт прогневал богів. Його отрута виявилася настільки сильним, що отруїв воду великого озера й погубила багатьох живих істот. Навіть птаха, що пролітали над озером, падали намертво. Крім того, підступний змій викрадав у місцевих пастухів корів і пожирав їх. Тоді рятуйте! прийшов Кришна. Він піднявся на дерево кадамба й стрибнув у воду. Калію негайно кинувся на нього й оповив своїми могутніми кільцями. Але Кришна зумів звільнитися від обіймів змія й, перетворившись у велетня, прогнав злого нага кокеану.

Казковим нагам і сьогоденням представникам зміїного племені зводять величні храми. Їх висічені на каменях зображення зустрічаються біля багатьох сіл

А ще про зміїв складені незліченні легенди й сказання, з ними зв'язують самі несподівані прикмети. Уважається, що змія персоніфікує вічний рух, є втіленням душі предка й охоронницею домівки. От чому знак змії індуси люблять наносити по обох сторони вхідних дверей. З тією же охоронною метою селяни Кералы тримають у дворах священних кобр. Якщо родина переїжджає на нове місце, то неодмінно забирає із собою всіх вихованців, і ті, почуваючи своїх хазяїв, ніколи їх не кусаються

Навмисне або випадкове вбивство змії вважається найтяжчим гріхом. На півдні країни над убитою змією брахман вимовляє жалобні мантры. Її тіло накривають шовковою тканиною, що расли ритуальним візерунком, кладуть на похоронне багаття з полін сандалового дерева й спалюються

Нездатність жінки народити пояснюють, приміром, образою, що жінка нібито нанесла рептилії в цьому або минулому житті. Щоб заслужити в змії прощення, тамільські жінки моляться її кам'яному зображенню. У містечку Раджахманди, біля Мадраса, був ніколи напівзруйнований термітник, де жила одна стара кобра. Іноді змія виповзала з лігвища погрітися на сонечку або покуштувати принесені їй яйця, шматочки м'яса й рисові кульки. До самотнього горбка юрбами приходили стражденні жінки. Довгі годинники просиджували вони біля термітника в надії лицезреть священна тварина. Якщо їм це вдавалося, вони верталися додому щасливі, упевнені, що їхні благання були нарешті почуті й боги даруют їм дитини. Разом з дорослими жінками до заповітного термітника інший раз ішли й зовсім маленькі дівчинки, вони вже завчасно просили богів подарувати їм щасливе материнство

Доброю прикметою вважається й знахідка кожушка, старої шкіри, що змія скидає під час линьки. Власник заповітної шкурки неодмінно кладе її шматочок у свій гаманець, думаючи, що вона принесе йому багатство. Тому індійці звертають пильну увагу й на каптур кобри: адже по прикметах, змія зберігає в ньому дорогоцінні камені

Існує повір'я, начебто змії закохуються в гарних дівчин і таємно сполучаються з ними. Після чого змія ревно стежить за улюбленої по всіх усюдах — навіть під час купання й прийому їжі. Від настільки нав'язливого переслідування страждає не тільки дівчина, але й змія; помалу вони обидві марніють і незабаром умирають