Дорога

От уже третя година рейсовий автобус, тихо гурчачи, рухається по абсолютно рівній, темно-сірій автотрасі Стокгольм — Кальмар. Спереду ще п'ята година такого ж монотонного руху

У Москві, розглядаючи карту країни вікінгів, я почував, що відстань між Стокгольмом і Кальмаром, що перебуває на південно-сході Швеції, тільки здається таким невеликим. Звичайно, треба було летіти через Копенгаген — давно був би на місці, але... поїздка через половину країни, так ще на автобусі — хоч і невелике, а пригода

Мій попутник, корінний кальмарец Терге, неспинно говорить англійською мовою й п'є пиво. І хоча пиво безалкогольне, його гладко виголена голова поступово червоніє, а мова стає усе більше нескладною. До речі, моє перше враження від країни зв'язано саме з мовою. Англійським володіють всі — від мала до велика. Багато хто, особливо молодь, говорять вільно, практично без акценту. Це мене цілком улаштовувало, оскільки шведської мови на відміну від англійського я, на жаль, не знаюся

Кальмар — кінцева мета моєї подорожі — типове провінційне містечко з багатовіковою історією, шведська глибинка. А участь у конференції по екологічному утворенню в країнах Балтійського регіону — відмінна можливість познайомитися зі шведською провінцією

Отже, спереду — багато кілометрів зовсім рівної автотраси, ліворуч — захмелілий від безалкогольного пива Терге, що намагається розповісти про службу в армії, праворуч, за вікном — акуратні поля, а в загальному — все це королівство Швеція...

Колишня столиця

Тридцять тисяч жителів. Тридцять поліцейських — по одному на тисячу чоловік. Один університет. Три п'ятизіркових готелі. Одна кондитерська фабрика. Один королівський замок. И... дев'ять століть історії

В XII столітті на одному з островів біля південно-східного узбережжя Скандинавії була зведена сторожова міцність. Саме вона поклала початок історії Кальмара. Століття через Кальмар став столицею тодішнього об'єднаного королівства Швеції й Фінляндії. Вигідне стратегічне положення на перетинанні торговельних шляхів визначило долю цього міста на багато століть

Ішло час, епохи поміняли один одного, а разом з ними мінялося й столичне місто Кальмар. До кінця XVIII століття від колишньої величі не залишилося й сліду, незважаючи на те, що королівський замок, остаточно побудований на той час, усе ще гордовито піднімався над містом своїми бастіонами

У другій половині нашого сторіччя Кальмар, начебто згадавши про своє блискуче минуле, засяяв знову, але вже як економічний і культурний центр південно-сходу Швеції

Канали, будинку, люди

Як і більшість прибережних міст Скандинавії, Кальмар розташовується на островах. Шерхи — канали із солонуватою водою, розрізаючи сушу на вигадливі шматки, служать природними границями кожного району. Самі канали дрібні, але широкі. Тому городяни, як і покладено нащадкам славних мореплавців, качаються по них на байдарках. І не тільки вони…

Рольф Арнемо — професор екології в місцевому університеті й головному координаторі конференції, — теж любить канали й свою вузьку, рухливу байдарку. А ще він любить показувати гостям Кальмар саме з води. Коли галантний, сивоволосий Рольф запропонував подорож по шерхам російських учасницях конференції Олександрі Корольовій і Наталі Кубаревой, він і не підозрював, чим це обернеться

Абияк троє відважних забралися у вутле суденце, і містер Арнемо пояснив, як необхідно гребти, щоб почати приємну прогулянку по воді. Собі на лихо, він не сказав Сашку й Наташе про те, що гребти потрібно тихо. Ну й вони налягли на весла з усією силою... Потім Рольф розповідав: «Перші секунди я просто перестав відчувати навколишній світ, бачив тільки міст, що насувається на наш човен. Я й припустити не міг, що ці тендітні дівчини здатні гребти з такою міццю й спритністю. Зіткнення ледве вдалося уникнути.»
На жаль, мені не довелося випробувати радостей байдаркової прогулянки, оскільки в цей час я марне намагався з'ясувати в господарки свого готелю — Барбары, єдиного, до речі, людини, що завзято не бажав говорити англійською мовою, скільки мені необхідно заплатити за проживання. Барбара відверто не розуміла, що мені потрібно. При слові «monеу» вона радісно кивала, але на цьому нашу розмову переривався. Як на зло, поблизу не було ні однієї англоговорящей душі — готель був порожній

Зате він перебував у самому фешенебельному районі Кальмара — на острові Анге. Щоранку я любувався сіро-зеленим Балтійським морем і білосніжними, схожими на величезних нарвалов, яхтами, що пропливають мимо... Мабуть, прекрасний вид з вікна був для мене головним і єдиним проявом «фешенебельності» мій готель, а скоріше навіть — приватний пансіон, був найдешевшим і «беззвездочным» вгороде.

З настанням літніх сутінків життя в місті поступово затихає

Бродити по пустельних вулицях — надзвичайно захоплююче заняття. Вечірнє висвітлення надає місту особливий колорит, казкове зачарування. Почуття зупиненого часу не зникає навіть коли біля під'їзду стародавнього й нереально охайного будинку раптом бачиш не менш охайний, але абсолютно сучасний «порш» останньої моделі... Всі, буквально всі, вражає своєю чистотою й доглянутістю. Вражає перші два дні, а потім починає нервувати. Поступово виникає відчуття штучності такого життя. Якби ви знали, як радувалися ми, помітивши на стіні витонченого будинку дійсну тріщину! Тріщина стала для нас символом реальності життя