Том Рейсс\Tom Reiss, журналіст, довгий час работавший кореспондентом газет New York Times, Wall Street Journal і журналу New Yorker, автор книги "Орієнталіст: Розкриваючи Таємницю Дивного й Небезпечного Життя"\The Orientalist: Solving the Mystery of a Strange and Dangerous Life. У цій книзі описується життя Лева Нуссимбаума, уродженця Баку, у Європі приобретшего широка популярність під ім'ям Эссада Бея. Нуссимбаум вів життя авантюриста й шукача пригод, написав кілька книг, що приобретли значна популярність. Одна з них - роман "Алі й Нино" (Нуссимбаум опублікував її під псевдонімом Курбан Саид) - стала класикою азербайджанської літератури. Крім усього іншого, Нуссимбаум опублікував біографії Леніна й Сталіна (з останнім, він спілкувався в Баку).

У США й Великобританії, "Орієнталіст" був визнаний однієї із кращих книг, виданих в 2005 році. Книга переведена на іврит, сербська, французька, італійська, грецька, португальська, іспанська, польська й голландська мови

Питання: Чому Ви зацікавилися історією Лева Нуссимбаума?

Рейсс: Я ніколи не чув цього імені й ніколи не читав книг Курбана Саида доти, поки не приїхав в Азербайджан. Я одержав редакційне завдання написати про нафтовий бум у Баку. До того ж, я шукав причину для подібної поїздки, тому що мій друг раніше побував там і розповів мені, як виглядає місто, що одночасно був "Кавказьким Парижем" і одним із центрів Великого Шовкового Шляху. Я завжди цікавився подібними "плавильними казанами". Крім того, мені був цікавий процес просування Європи на Схід. Мій друг говорив мені, що він зустрічався з багатьма азербайджанцями, що є справжніми європейцями. Потім я довідався деякі деталі історії Лева Нуссимбаума - це зачепило мене, тому що мене менше цікавив нафтовий бум, а більше - спадщина старого Баку.

Питання: Яке Ваше враження про Баку?

Рейсс: Баку початку 20-го століття - "Кавказький Париж", на якийсь час зник з карти, як і сам Лев Нуссимбаум… Ми можемо "дякувати" за це Сталіна й, звичайно, комунізм. Бакинська нафта використалася для фінансування планів радянських п'ятирічок і, фігурально, на ній працювали мотори танків Другої Світової війни. Але навіть після того, як радянська макроекономіка щось убила в Баку, він залишався великим радянським містом. Проте Баку зберіг у собі той дух космополітизму, що він придбав в епоху капіталізму. На початку 20-го століття він одержав величезний заряд життєвої сили, деяким чином він нагадував Манхэттен.

Євреї відігравали значну роль у бакинській космополітичній суміші, також, як відбувалося з ними в багатьох інших місцях миру. У радянський час євреї випробовували багато проблем, однак Баку, однозначно, був одним з найменш антисемітських міст Російської Імперії й, однозначно, найменш антисемітським містом СРСР.

Баку був дуже російським містом, але саме тут російський елемент втратив одну зі своїх рис - антисемітизм, багато в чому завдяки сформованому тут унікальному етнічному й релігійному балансу. У Баку не домінувала жодна з культур або религий.

Життя Лева Нуссимбаума показує корінь того, що згодом стало найбільш хворобливою проблемою Росії. Я маю на увазі Чечню. Баку, якщо можна так виразитися, був "античечнею". Баку був місцем, де мусульмани ставали неймовірно сучасними й спрямованими в майбутнє интеграционалистами.

Питання: Навіть на початку 20-го століття?

Рейсс: Особливо в той час. Подивитеся на бакинських нафтових баронів, які діяли тоді, коли в Баку жив Лев! Мир не бачив більше прогресивних мільйонерів, що створили собі стану на нафті. Їх можна зрівняти, мабуть, лише з американцем Рокфеллером, та й то лише тому, що Рокфеллер незадовго до смерті створив досить успішно діючий донині благодійний фонд

Бакинські мільйонери будували оперні театри, вони заснували першу в ісламському світі школу для дівчинок. Вони говорили: "ми повинні бути мусульманами, але діяти найбільш сучасними способами". У той же час, у Баку була дуже висока якість життя. Тут капіталізм дійсно працював і приносив плоди. Бакинський капіталізм не знищив бідності - не випадково це місто зіграло більшу роль у більшовицькій революції. Між богатыми й бедными пролягала величезна прірва, однак подібне спостерігалося скрізь. 

Питання: Чому виходець із єврейської родини Лев Нуссимбаум перетворив себе у воїна Ісламу?   

Рейсс: Я частково пояснюю це забутою традицією єврейського орієнталізму. У той же час, це традиційно російський шлях, якщо міркувати в термінах Пушкіна й усього російського романтизму 19 століття. Пушкіна й наступні покоління російських романтиків описували досить гарну версію того, що наприкінці 20-го століття перетворилося у війну в Чечні. Була популярна ідея перевірити себе в боях з мусульманськими воїнами. Тобто, у Лева були й "єврейські" і "росіяни" причини стати мусульманином.

Баку був місцем, де прибульці могли жити в умовах східної фантазії, точніше варіанта російської східної фантазії. У космополітичному місті воїни Ісламу ходили по вулицях, але працювали в крамницях своїх батьків. Лев бачив позитивну силу Ісламу, що пройшла через все його життя. Він став одним з перших людей, які пророчили ісламське відродження. Він не вважав цю силу позитивної тільки тому, що вона опиралася на Коран. Лев думав, що серед всіх руйнівних хвиль, які потрясали мир, ця сила була найменш жорстокої й насильницькою.