Маммиллярия. Частина 1

У сімействі кактусових рід Маммиллярия (Mammillaria) відрізняється особливою розмаїтістю, представлені види можуть задовольнити будь-який смак: і аматора яскравих квітів, і цінителя гарних колючок. За легкість у вирощуванні й невибагливість кактуси цього роду користуються заслуженою популярністю У цей рід входить кілька сотень видів і безліч різновидів, які виростають на півдні США, на півночі Південної Америки (Колумбія, Венесуела), у країнах Центральної Америки (Мексика, Гондурас, Гватемала). Одні види ростуть у горах на висоті більше 2000 м над рівнем моря, в ущелинах скель і на кам'янистих плоскогір'ях. Тут багато сонця й дуже мало вологи. Інші види зустрічаються на трав'янистих рівнинах, де в літній період бувають дощі, а взимку сухо й прохолодно. Серед них є зовсім невибагливі й легені у вирощуванні, а є й більше примхливі й вимогливі Маммиллярии являють собою невеликі кактуси з кулястим або короткоцилиндрическим стеблом. Ростуть по-різному: одні поодинці, інші утворять цілі подушки з колоній із численними дитинками. Головна зовнішня відмінність маммиллярий від інших кактусів - наявність на стеблі замість ребер численних сосочков, розташованих на стеблі спірально. Сосочки можуть бути у вигляді чотиригранних конусів або циліндрично^-округлі. По-латински «mamma» означає «сосок», звідси й назва роду Колючки розташовуються на верхівках сосочков, а з пазух між сосочками, аксилл, з'являються квітки. Найчастіше вони розташовані на верхівці у вигляді вінка. І це ще одна характерна риса маммиллярий. Квітки бувають дрібні й відносно великі, різних відтінків білого, кремового, жовтого й малинового кольорів. Через кілька місяців після цвітіння в багатьох видів утворяться плоди у вигляді довгастих жовтогарячих або червоних ягід, які зберігаються на кактусі місяцями. Усередині ягід перебувають насіння, які досить легко проростають при влученні на землю. Тому в природних умовах Маммиллярии здатні утворювати великі колонії площею в десятки квадратних метрів. Наявність молочного соку в стеблах характерно приблизно для третини видів із цього роду. Інші види містять у своїх тканинах звичайний водянистий сік. Дивна розмаїтість колючок, волосистого опушення в пазухах сосочков роблять багато видів маммиллярий дуже декоративними навіть у неквітучому стані Умови змісту Висвітлення. Маммиллярии мають потребу у великій кількості сонячного світла, особливо опушені види. У літній період корисно тримати їх на відкритому повітрі, як тільки мине погроза поворотних заморозків. При затяжних дощах обов'язково потрібно вкривати, а в сильну жару злегка притенять від прямого сонця Температура. Температура підходить звичайна кімнатна, тобто помірна. А от у зимовий час наступає період спокою й температура не повинна підніматися понад 15°С. Оптимальний діапазон у межах 7-12°З. Полив. Навесні й улітку поливати маммиллярии потрібно регулярно, але залежно від температури повітря: у жару - більше, у похмуру й прохолодну погоду - без поливу. У цей період можна підгодовувати слабким розчином добрив для кактусів. Рослини, посаджені у свіжу землю, у підгодівлях не бідують З кінця літа й восени полив поступово скорочують, щоб з листопада перевести кактуси на зимовий режим змісту. Це дуже важливий етап у житті Кактусових. Якщо ми хочемо цвітіння, потрібно забезпечити суху холодну зимівлю. До цього часу ґрунт у горщиках повинна бути абсолютно суха. Протягом зимового періоду спокою маммиллярии практично не мають потреби в поливах при змісті в прохолоді. Виключення становлять лише маленькі молоді рослини. Їх можна поливати приблизно раз на місяць зовсім по мало-мало, лише змочуючи верхній шар ґрунту, щоб не допустити сильного пересихання корінь. Зимівля повинна проходити в добре освітленому місці Уже із січня потрібно уважно стежити за станом маммиллярий: до кінця місяця окремі види починають пробуджуватися, на них з'являються бутони квітів. Такі екземпляри переносять у тепле місце на сонячне вікно й починають поливатися Посадка й розмноження. Ґрунт для маммиллярий повинна бути пухкої, легко пропускати воду й повітря, але не бути сипучої, як пісок. Обов'язковий і навіть необхідний гарний дренаж на дні горщика, зверху його насипається шар грубозернистого піску й тільки потім почвосмесь. На поверхні ґрунту навколо кореневої шийки насипається шар верхнього дренажу. Це головні правила, які трохи доповнюються залежно від конкретного виду. Наприклад, для маммиллярий з гірських областей у почвосмесь додають мармурову крихту, здрібнений черепашник або яєчну шкарлупу. Самий доступний рецепт почвосмеси: листова земля із грубозернистим піском у рівні частинах Головна умова для посадкових горщиків - наявність дренажного отвору. Пластмаса або кераміка, що краще - питання спірний. Уважається, що керамічний і глиняний посуд не перешкоджають подиху корінь. Але пластмасові горщики переважніше тому, що ґрунт у них не пересыхает у стінок так швидко, як у глиняні. І це охороняє молоді тонкі корінці, що потягнулися за вологою до стінок, від пересихання Маммиллярии легко розмножуються дитинками або насіннями. Відділену від материнської рослини дитинку з маленькими корінцями обережно ледве заглубляют у пухкий субстрат із крупного піску й землі, для стійкості підпирають камушками й буквально по крапельці поливають. Камушки підтримують маляти, поки в нього не отрастет досить міцна коренева система. Потім їх можна й забрати. Дитинки без корінь потрібно укореняти без поливу, або просто покласти у світле місце до появи корінців, а потім саджати. Посів насінь вимагає побільше турбот і терпіння, але це окрема й досить велика тема для розмови... Продовження треба... Автор: Лукьянчик Ирина Прочитань: 156 Стаття про квіти отримана: www.myJane.ru

 

« Пред.		След. »